Сьогодні 14.06.2025, остання стаття в цьому блогу була написана 04.07.2024, тобто була написана майже рік тому. Так, була велика перерва у зв’язку з тим що я пішов до лав ЗСУ. Досить довгий час я вів окремий блог про шлях військовослужбовця. Цей блог досить добре вийшов, і досить багато людей казали що його цікаво читати. Але цей блог все ж таки більше був направлений на розповідь про ЗСУ і взагалі війну. З самого початку я сам дізнавався багато нового про ЗСУ і його культуру і устрій, і було досить багато цікавих тем для статей. З часом же я все більше і більше став погружатися в дослідження себе і знову став повертатися до свого внутрішнього шляху. Такі теми мабуть будуть не дуже цікавими для тієї аудиторії яка читала мій блог про службу в армії. Тому я вирішив знову повертатися до блогу про мій внутрішній шлях.
Звичайно що я зараз не зможу тут описати навіть половину того що зі мною відбулося за цей рік. Частково про це написано в моєму блогу про шлях військовослужбовця.
На жаль челендж з відтискання я не зміг продовжити. Але саме моє життя в ЗСУ теж є певним челленджем, навіть набагато більш справжнім і корисним ніж просто відтискання.
Періодично до мене приходили певні усвідомлення, які я записував для себе в нотатки, щоб зберігати їх як цінні скарби, як частковий плід моїх зусиль і страждань які я пережив за цей час. Тому я вирішив повернутись до продовження ведення свого блогу про внутрішній шлях, розказавши про більшість записаних мною усвідомлень.
З одного боку це просто цікаві думки які приходили до мене і у мене була можливість і бажання їх записати. Іноді вони досить прості і навіть побутові. Але, якщо добре придивитись то можна побачити певний процес, направлення і розвиток.
Перше усвідомлення – Почавши працювати діловодом я побачив де моя робота діловодом перетинається зі шляхом внутрішнього розвитку. В намаганні робити все правильно. Однією з сутті більшості духовних вчень є прагнення робити все правильно. В моєму випадку часто бувало що прокинувшись я казав собі – “головне в цьому дні намагатись все робити правильно. Якщо ти будеш намагатись все робити правильно то в тебе буде більше сил і здоров’я. Буде менше помилок і взагалі ти будеш краще все робити. Їсти вівсянку замість якоїсь гадості, зробити зарядку і.т.д. перевіряти все що я роблю. По можливості меньше слухати новин. Контролювати свої ємоції, особливо в стресових ситуаціях.”
З часом, намагаючись все робити правильно я знайшов деякі ключові моменти які допомагають в тому щоб все робити правильно.
- Правильне і серйозне відношення. Коли до того що ти робиш (наприклад робота діловода) ти має серйозне відношення “Що це важливо і цінно, що помилки можуть призвести до поганих наслідків” то з таким відношенням ти стаєш більш сконцентрованим і уважним, і як наслідок робиш меньше помилок.
- Увага. Начебто простий момент але постійно треба тримати увагу і не розслаблятись.
- Перевірка-контроль. Після кожної дії яку ти зробив – перевір себе. Може здатися що ти витрачаєш на це все дуже багато “зайвого” часу. Але як показує практика – зроблені помилки віднімають потім набагато більше часу і енергії.
- Пріоритетність. Дуже часто у мене бувало таке що одразу на мені висіло декілька задач. Якщо намагатись виконувати їх всі одночасно то це тебе “розмотує і вимотує” і як наслідок ти робиш набагато більше помилок. Тому дуже важлива пріоритетність. Поки ти робиш більш важливу і приорітетну задачу, ти відкладаєш всі інші.
Також було усвідомлення що “є речі які важко робити і вони тебе вимотують. А є речі які теж важко робити але вони тебе не вимотують, а навпаки. Потрібно концентруватись і прагнути як можна більше до другого”. Наприклад якщо ти змусиш себе піти і поснідати нормальною їжею, замість того щоб пропустити сніданок або закинутись якоюсь гидотою тіпа сухариків чи якихось снеків. То сил це тебе не вимотає, а навпаки потім покращить твій стан.
Друге усвідомлення – друге усвідомлення певною мірою пов’язано з тим що я віруюча людина. Суть в тому що я побачив як Бог допомагає мені здійснити мої бажання. До того як піти в ЗСУ у мене був ряд проблем.
У мене був дуже сильно збитий графік, я вже описував це в цьому блогу. Якщо коротко то із-за того що я геймер, а також останні років 5 працював з дому – це призвело до того що часто я сидів до ранку за комп’ютером, а потім спав вдень.
У мене були певні фінансові проблеми і із-за цього я перебував в постійному стрессовому стані від того що у моєї сім’ї мало грошей. Це гнобило і давило.
Як я вже описував в цьому блогу – я чекав певної встряски від життя. Чогось такого що би якось пробудило мене, збило з мене пелену певного одуріння.
Також, всі мої намагання писати, вести блог і взагалі онлайн активність – не приводили майже ні до яких результатів. По суті у мене не було читачів.
І ось, в один з днів, знаходячись в ЗСУ, я раптом усвідомив і побачив, що не дивлячись на те що я сам не особливо вірив в те що ці проблеми можна вирішити і майже забув ці свої бажання – Бог пам’ятав про них і неаидимо працював над тим щоб вони збулися.
По-перше – мій графік досить добре вирівнявся, я почав спати вночі. Це дуже важливе і велике досягнення яке сильно впливає на стан, здоров’я і продуктивність.
По-друге – ні для кого не секрет що держава досить непогано піклується фінансово про тих хто в ЗСУ. Принаймні в моєму випадку – зарплата стала в декілька разів більшою ніж була до цього. І це дозволило позбутися цього гноблящого відчуття що у моєї сім’ї мало грошей.
По-третє – Армія зробила мені таку встряску, таке переосмислення, про які я навіть і не мріяв:). Відбулася дуже сильна і глибока переоцінка цінностей і поглядів (на жаль ця тема настільки глибока що ось так коротко я не зможу тут все описати).
По-четверте – Почавши вести блог про мою військову службу в reddit я знайшов певну кількість читачів які читали мої статті і коментували. Це неймовірно важливо і радісно для автора коли він бачить що хтось читає його труди, і дуже приємно мати спілкування з читачами відповідаючи на їх коментарі.
Важливим моментом цього усвідомлення було те що я повинен цінувати ці речі. Разом, зберігаючи і примножуючи їх я зможу почати нове життя. Ми втрачаємо те що не цінуємо, тому все це я повинен цінувати як скарб, намагатись зберегти і примножити.
Поділитися в соц мережах
