Шлях до внутрішньої перемоги – частина друга

На другій зустрічі одним з основних моментів було пояснення коуча про те що він не буде давати мені готових підказок, а просто буде направляти мене щоб я сам знаходив відповіді. 

Коуч спитав у мене що я взагалі очікую від цієї зустрічі. Я сказав що мабуть він дасть мені “магічну формулу” як мені тепер іти до своєї мети так щоб не зупинятися і не здаватися як раніше. На це він знову повторив те що сказав на початку – що він не буде давати готових рішень. Також коуч сказав що “магічна формула” може і існує, але я сам повинен знайти цю формулу. Він сказав що всі ми різні люди, і навіть якщо б він і спробував дати мені “магічну формулу”, тобто якусь формулу яка “магічним” чином допомогла йому, то малоймовірно що те саме спрацювало б і в моєму житті, бо у кожного з нас своя ситуація, свій характер, свої обставини, своя основа.

Коуч спитав мене з чого я хочу почати. На це питання в мене вже були заготовленні ідеї, тому що я давно вже розумів що “так жити більше не можна” і що потрібно якось “вигрібати з цього лайна”. Я сказав що першими ступенями бачу: вирівняти свій розклад і почати більш продуктивно працювати. Це якщо коротко і по суті. Якщо в повній версії то я розповів йому свою реальну ситуацію. 

Моя реальна ситуація було наступною: я геймер, тобто з раннього дитинства я багато часу проводив в іграх, можна сказати що я в них жив, а в реальне життя виходив щоб поїсти і сходити в туалет. Зараз у мене є сім’я і робота і звичайно що я не можу як і раніше цілий день грати, тому вдень я працюю, а десь після 23:00 іграю або дивлюсь стріми. Часто я роблю це до 03:00 або навіть до 05:00 – 06:00. Потім я лягаю спати, із-за того що сплю я вдень і періодично хтось може подзвонити і перервати сон, то сон виходить уривчастий і не якісний. Тому часто сплю до 12:00 – 13:00. Після такого сну я встаю і відчуваю себе як “побита собака”. І ось с витріщеними очима я бігу і намагаюсь почати працювати. Із-за такого “неякісного” сну і графіку голова у мене наче набита тирсою, всередині голови “шипіння” як у телевізора який не ловить хвилю. Звичайно що якість моєї інтелектуальної праці в такому стані дуже низька. 

Тому я давно вже казав собі що вирівняти свій графік і почати нормально працювати це мабуть найголовніша задача в моєму житті. Але скільки разів я не намагався вирівняти свій графік я все одно зривався. Раз за разом рік за роком, я не міг цього досягти. Багато є причин, але це вже окрема тема.

Коли коуч спитав мене навіщо я хочу це зробити (вирівняти розклад і сконцентровано працювати), я дав розгорнуту відповідь, суть якої була в тому що тоді буде щаслива моя душа. Коуч сказав що зі сторони це виглядає так, що я хочу задовольнити свою душу щоб вона була задоволена, але я буду якось в стороні від цього. Я сказав що в собі не помічаю такого роздвоєння. Але я сказав що спостерігаючи сам за собою, особливо за своїми вчинками я часто помічаю якесь сильне протиріччя і роздвоєння – коли я роблю здавалося б важливі і цікаві речі але в мене дуже мало сил-бажання їх робити.

На цьому час нашої зустрічі закінчився.

Коуч також просив мене спостерігати за собою, які зміни в мені відбуваються, які усвідомлення приходять. Тому я почав записувати основні усвідомлення які до мене приходили після кожної з зустрічей з коучем.

Перші зміни почали відбуватися на фоні того, що від початку наших зустрічей з коучем я перестав грати в ігри. На фоні цього почав спрацьовувати ефект подібний до єфекту коли ти перестаєш їсти цукор. Але, стан і відчуття таке ніби ти кидаєш палити. Ти намагаєшся їсти смачні цукерки, але вони не вгамовують почуття сильного голоду. Начебто трохи притупляють його, але не вгамовують, ти ніби перетворюєшся на бомбу яка ось-ось вибухне, тільки під вибухом тут мається на увазі повернення до ігор.

Більш того постійно переслідує мов рок усвідомлення що це все вже було, я вже не раз був тут, але постійно зривався або зупинявся і в кінці-кінців повертався назад.

Також слухаючі алхіміка і аналізуючі своє життя я помітив наступний ефект – я поставив перед собою ціль “стати людиною яку буде цікаво слухати і яка зможе надихати інших”, я почав до неї рухатись і ось по трохи почався рух і покращення, все стало трохи не так погано як було раніше. І от почали приходити думки “а може й так нормально”. Гірше за все те – що так вже було і не раз, і я знаю що буде далі – я оберу ще якусь більш просту ціль на якийсь час, потім не досягши ще одну і в кінці кінців не досягнув нічого і залишиться тільки розчарування.

Ось пам’ятаю живо цей день. Я вже більше тижня взагалі не грав і ігри. Ти сидиш в офісі в якому трохи душне повітря. У тебе начебто непогана робота, в загалі це направлення цікаве, але зараз тобі потрібно займатись копіпастом. Якщо підеш до дружини с донькою то або дружина скаже щось зробити або донька буде капризувати і щось простити. Ти можеш почати робити роботу по своєму хобі проекту, але там теж монотонна задача. І я добре знаю що якщо зараз сяду за ігру то там буде все цікаво і красиво.

Я вже пів дня робив монотонну роботу. Я послухав музику яка зворушує душу, на створенні вже більше не хочеться. Послухав трохи політики, на сьогодні більше не хочеться, послухав трохи алхіміка – цікава і надихаюча книга, але на сьогодні вже все – більше не хочеться.

Залишається таке фонове почуття голоду і якесь невдоволення. Потрібно було відпочити. Я вийшов на терасу нашого дому, подивився на природу, на гарні дерева. Начебто все добре, і природа гарна, і свіже повітря. Але таке відчуття що в тебе стрес і хочеться його прибрати, і крім цього ще чогось хочеться. Навіть приходить таке відчуття якоїсь нестачі і тоски. Хочеться чогось такого яскравого і цікавого. Я вирішив зробити зарядку, щоб цим надихнутись. Зробив зарядку, “ну так, гарно що зробив зарядку, і відчуття тонусу стало краще”. Але загально ситуація не змінилася. Я чудово розумів що це відчуття “нестачі” і чого воно хоче. “Але я ж почав цей шлях, це ж мій шанс…” думав я.

Врешті решт під вечір я зірвався і сів грати в ігри з неймовірним відчуттям насолоди. Відчуття нестачі було знято як рукою, так в грі було дуже цікаво і затягуюче.

Може здатися що це був кінець. Але насправді це все тільки початок.

Summary
Шлях до внутрішної перемоги - частина друга
Article Name
Шлях до внутрішної перемоги - частина друга
Description
На другій зустрічі одним з основних моментів було пояснення коуча про те що він не буде давати мені готових підказок, а просто буде направляти мене щоб я сам знаходив відповіді.
Author
Publisher Name
© Learn to control yourself
Publisher Logo

Поділитися в соц мережах

Всі пости цієї категорії


Scroll to Top