Продовжу описувати свої усвідомлення.
Усвідомлення шосте – Можливо дивно що мені прийшло таке усвідомлення, але воно звучить так: якщо є безлад і хаос у певній великій групі людей. То замість того щоб намагатися навести порядок одразу в усій групі, більш ефективно відібрати невелику групу найбільш адекватних людей і створити порядок в цій группі, і потім розповсюджувати його на всю велику групу.
Усвідомлення сьоме – Потрібно мати сердечну прив’язаність до своєї мрії. Наприклад моя мрія щоб наступив мир і я зміг повернутись до своєї родини і жити в мирі і спокої. Я зараз поки не маю можливості туди повернутись. Але я маю сердечну прив’язаність до цього. Тому я, як можу, знаходжу шляхи як хоча б символічно до них повернутись. Щиро радію коли дружина пише, дивлюсь відео з донькою. На ніч перевдягаюсь в домашню одежу, в схожу на ту в якій би я б спав там. Поставив перед собою кружку яку подарувала дружина і дивлюсь на неї, і.т.д.
Потрібно мати живий сердечний зв’язок зі своєю мрією і прагнути хоча б символічно до неї доторкнутися. Сирота яка залишилась без мами цінує навіть ті подарунки які мама раніше їй дарила і мріє хоча б почути голос мами.
Усвідомлення восьме – в житті періодично потрібно намагатись проаналізувати свій шлях – куди і до чого я рухаюсь, чи рухаюсь я до справжнього щастя. Наприклад звичайні труднощі це далеко не завжди погано, бо вони можуть закалити нас і зробити сильнішими, і це допоможе нам на нашому шляху до щастя. І навпаки – легке і безтурботне життя може стати шляхом до прірви. Тому потрібно мудро аналізувати – куди і до чого я зараз рухаюсь. Тобто потрібно перевіряти себе – я рухаюсь до щастя чи просто до безтурботного життя. Я наприклад пригадав досить багато моментів в житті коли були важкі ситуації, але я не здавався, і потім через довгий час пригадував ці часи з теплом. І навпаки – були часи коли я підвисав в безтурботному житті і нічого особливо не робив, і потім через довгий час, згадуючи ці часи, шкодував що так глупо провів цей час.
Усвідомлення дев’яте – дев’яте усвідомлення пов’язане з нашими взаємовідносинами з ціллю. Частіше за все люди просто записують свою ціль і в кращому випадку регулярно її перечитують. Але ж сила береться від взаємовідносин. Тобто, метод коли ми просто записуємо ціль десь на папірці або в електронному записнику і потім просто іноді перечитуємо, це схоже на те що наприклад маючи дружину або чоловіка ми просто носимо з собою запис її ім’я і що це моя дружина. Набагато більше емоцій і радості ми би отримали якби у нас було б фото нашої коханої. А ще більше радості було б якби у нас була можливість провести час із нашою дружиною, поцілувати її і.т.д.
Так само і з метою. Я десь чув що деякі люди вішають на стіну фото своєї цілі або фото яке її символ. Але потрібно намагатись піти далі і шукати шляхи як взаємодіяти зі своєю ціллю, можливо уявляти її, думати як буде гарно коли вона здійсниться і.т.д. І мабуть апофеозом цього всього буде коли ми навчимося кохатися з ціллю. Одразу скажу – я не знаю як це, але було б круто знайти:)