шлях

Ця стаття є плодом моїх зусиль і пошуку. По суті вона є відображенням мого шляху до того щоб звільнитися з матриці

У Всесвіті є важливий закон віддавання-прийняття, якщо хочеш щось отримати ти повинен віддати, що віддаєш те й отримаєш, якщо хочеш отримувати щось хороше то хороше і віддавай

Ми повинні намагатись зрозуміти і відчути в яку саме епоху ми зараз живемо, щоб вона не пройшла повз нас.

Потрібно мати живий сердечний зв’язок зі своєю мрією і прагнути хоча б символічно до неї доторкнутися.

В цій і наступних статтях цього блогу я продовжу описувати свої усвідомлення які приходили на моєму шляху в ЗСУ

На жаль челендж з відтискання я не зміг продовжити. Але саме моє життя в ЗСУ теж є певним челленджем, навіть набагато більш справжнім і корисним ніж просто відтискання.

Хочу попередити що ця стаття може трохи важкою для розуміння. Особливо для людей які не займалися глибоким самоаналізом.

Головним моїм питанням було як зберігати постійність. Тобто що одна частина моєї душі хоче постійності. А інша частина каже “та задовбала мене ця одноманітність, хочу різноманіття!”

Останнім часом все частіше і частіше приходить відчуття обмеженості цього фальшивого суррогату і бажання знайти щось справжнє.

На цій зустрічі я поділився з коучем своїм усвідомленням про прийняття відповідальності. А саме тим, що коли ти приймаєш свою відповідальність то тобі набагато легше її виконувати.

Потім наступним кроком я почну новий шлях до іншої ступені, вже більш ближчий до моєї основної мети. Що це буде за ступінь? Це мені відкриється вже через рік.

Потрібна не одна величезна перемога, а потрібно багато регулярних маленьких перемог, і саме вони складуються в одну велику перемогу.

Коуч сказав що спочатку мені потрібно навчитися перемагати.

На другій зустрічі одним з основних моментів було пояснення коуча про те що він не буде давати мені готових підказок, а просто буде направляти мене щоб я сам знаходив відповіді.

ми обов’язково переможемо цю орду яка прийшла на нашу святу землю, і після перемоги побудуємо країну вільних і нескорених людей.

Якщо рашисти думають що залишивши нас без світла і тепла вони нас зламають то вони просто не знають хто такі українці

Де знайти сили та натхнення щоб продовжувати та не сдаватися? Цей шлях не те щоб тільки починається але точно має ще дуже довге продовження.