Сьогодні переглянув розмову Олексія Арестовича та Гаррі Каспарова на тему “Нова цивілізаційна пропозиція для миру”. Я дуже поважаю обох учасників цієї бесіди, тому мене надихнуло те, про що на ній говорилося, прослухавши цю бесіду я зробив для себе такі висновки:
Війна між Росією та Україною була неминучою
Війна між Росією та Україною була неминучою. Як показує історія, Росія вже давно обрала напрям агресивного захоплення територій, і путін просто не міг знести того, що Україна не підкорилася йому. Росія вже не одне століття дотримувалася імперських ідей. Спроби поневолити Україну були неминучими. Росія вже давно перетворилася на машину зла, вона була запущена і почала набирати обертів ще задовго до майдану та Зеленського, задовго до путіна та його маріонеток пропагандистів.
Це війна добра і зла, війна у якій бере участь увесь світ
Ця війна не є просто військовим конфліктом, це війна добра і зла, війна в якій бере участь весь світ. Війни самі по собі виявляють людську сутність, і ця війна також виявила людей, виявила кожного з нас, виявила те, які ми є. Ця війна виявила всю підлість, цинізм і нелюдяність Росії, вона виявила істинний характер нас українців, хтось втік, хтось залишився, хтось пішов у ЗСУ, хтось став їм допомагати, а хтось намагається залишитися осторонь кажучи що “я не захоплююсь політикою”. Майже кожна країна у світі виявила себе у цій війні – хтось допоміг, хтось сказав гарні слова та все, хтось просто відмовчався. Є дуже гарна українська приказка “Друг пізнається в біді, як золото у вогні”, і на цій війні Україна знайшла справжнього друга – це Польша, ще ніколи в житті я не бачив таких теплих відносин між президентами країн. А були країни президенти яких вставили Україні нож в спину (і це не тільки Беларусь). Як вже писалося вище – дана війна є боротьбою добра і зла, і в цій боротьбі майже кожен житель нашої планети зміг вибрати бік – бік добра, допомоги, співчуття і самопожертви або бік зла, лицемірство, егоїзм, байдужість.
Правителі багатьох країн Європи не готові до настання нової цивілізації
Перемога України призведе до створення нової цивілізації, і правителі багатьох країн Європи не готові до настання цієї цивілізації, їм простіше залишатися на своїх затишних місцях, тому вони й почали частково переходити на бік зла – розпочалися цинічні пропозиції на кшталт “може Україна поступитися” або “ допоможемо путіну зберегти обличчя”. Цікаво було б подивитися що скаже ця людина якщо хтось на її очах зґвалтує її дочку, а потім їй запропонують пошкодувати того, хто наказав створити це насильство, щоб цей нелюд зберіг обличчя. Цікаво якою була б реакція цієї людини. Цікаво що сказали б і як себе повели б ось ці люди, які пропонують Україні “поступитися”, цікаво як би ці люди повели себе якби опинилися в подібній ситуації..
На жаль, багато людей, у тому числі й керівники країн, не розуміють (або не хочуть розуміти) того, що програш України не допустимий. І справа не лише в Україні та в її бажанні зберегти свою незалежність, а в тому, що у разі програшу – “Україна під Росією” стане плацдармом для подальшого нападу. Бо, як ми говорили раніше, такий вектор обраний російською імперією ще сотні років тому – поступове захоплення нових територій для вирішення своїх внутрішніх проблем економічно та ідеологічно розширення великої імперії та великого “русскава міра” (який на їхню думку є єдиним джерелом світла, що протиставляється “загниваючому заходу”).
Система, яку пропонує путін – це продаж свободи заради порядку
Україна є духовною спадкоємицею Русі (так, так просто в 17 столітті відбулася найбільша крадіжка в історії коли Росія спробувала привласнити собі цю спадщину і взяла назву Росія що грецькою означає Русь), а Росія є духовною спадкоємицею золотої орди, і як ми бачимо з історії вона постійно веде захоплення нових територій, тому що по суті вона є ордою. Теперішня цивілізація – це прагнення до порядку яке було запропоновано Чингісханом “Щоб незаймана могла зі блюдом повним золота пройти від одного краю імперії до іншого і залишитись незайманою і щоб не зникло жодної золотої монети із блюда”. Але цей порядок будувався силою страху і наказів, тобто – дана цивілізація запропонувала варіант у якому “народ слідує порядку просто і тільки тому що Чингісхан наказав це”, незайману не чіпають і золото не крадуть тільки тому що так наказав Чингісхан, Чингісхана бояться і його накази слухають. Такий порядок персоналізований, тобто, завжди повинен бути такий як Чингісхан або путін. Порядок яким торгують через страх існує лише з забаганки одного керівника. Тобто та система, яку пропонують Чингісхан і путін – це продаж свободи заради порядку. Як ми знаємо більшість росіян тому й вибрали путіна бо він обіцяв навести порядок, та виглядав як людина що може це зробити. Я думаю що багато хто навіть глибоко в душі підозрював яким чином путін буде наводити порядок, але це було не важливо – головне щоб був порядок.
Ми українці боремося за право та здатність на вільний рух душі
Проблема сучасного Європейського суспільства в тому, що воно не може запропонувати альтернативу ось цієї цивілізації порядку, заснованого на силі та страху. І ось в Україні, під час пройденого нею історичного шляху, народилася ідея альтернативи. Ми можемо запропонувати образ (архетип) вільних людей, які здійснюють вільний рух душі. Ми українці боремося за право та здатність на вільний та гарний рух душі, будь то наша культура, мова, пісні, творчість, робота, бізнес тощо. Результатом війни має бути можливість вільного прояву душі, таку цивілізацію ми хочемо створити. Ця пропозиція є альтернативою того, щоб за забаганням Чингісхана-путіна підтримувався тотальний порядок і дисципліна. В приклад був наведений той факт, що під час цієї війни багатьом цивільним українцям було роздано вогнепальну зброю і майже не помічено випадків її неправильного використання, так повелися вільні люди.
Україна бореться з армією путіна та старим світоустроєм
Ми приходимо до висновку, що Україна зараз веде війну на два фронти. По-перше, вона бореться проти армії путіна, по-друге, вона бореться зі старим світоустроєм. У цьому складність цієї війни, але й у цьому її велич. Цілі та масштаб цієї війни потрібно розглядати саме так, тому що жоден менший рушійний мотив не здатний виграти цю війну. Слава Україні!
Поділитися в соц мережах
