Частина друга – виявляється що ТЦК-шники теж люди
Нарешті, після цього тесту був завершальний процес – ми пішли в кабінет ТЦК здати документи які до цього не донесли.
Це я вже вдруге був в цьому кабінеті. Було видно що загруз у цих людей неймовірний. Там було два столи які були просто заваленні різними бумагами. Їм постійно хтось дзвонив, хтось заходив щось питав і.т.д. Тому довелось хвилин 15 просто там посидіти і почекати поки справа не дійде до нас.
В кабінеті працював кондиціонер тому я із задоволенням сидів і споглядав. Споглядав тому що було цікаво подивитись що ж це за люди ці ТЦК-шики. Споглядаючи за ними я прийшов до революційного усвідомлення – ТЦК-шники вони теж люди. За 8 років волонтерської діяьності я досить добре навчився розбиратись в людях. І ось виявилось, що ТЦК-шники це не якісь людоїди і монстри.
Серед них був Володимир, про якого я вже трохи розповідав. Також була жінка, здається Ніна Миколаївна, вона допомогала одному молодому хлопцю заповнювати якісь документи. Хлопець був в усмерть переляканий, так що в нього навіть тряслись руки. Ніна Миколаївна побачивши ситуацію, стала над ним і почала, як перша вчителька, стояти біля нього і по слогах читати те що потрібно написати і паралельно слідкувати чи все вірно він написав. Я не втримався і прокоментував “Ви прям як перша вчителька або вихователька в дітсадочку”. Ніна Миколаївна посміхнулась і почала розповідати, що й дійсно, вона навчалася на виховательку дітсадочку, потім її відправили вихователькою в маленьке село. І після цього її перевели у воєнкомат. Ось така звичайна історія про звичайну людину.
Я розумію що моє дослідження і усвідомлення про працівників ТЦК базується тільки на одному кейсі. Але я просто написав як я це все побачив.
Після перевірки наявності всіх документів виявилось що у мене не вистачає ще одного документа – характеристики з останнього місця роботи. По досвіду я вже розумів що якщо зараз це питання не закрити то все може знов надовго розтягнутись. Тобто питання потрібно було вирішувати тут і зараз.
Ми з Віталієм домовились що поки я буду вирішувати це питання ми підемо в найближче кафе і почекаємо там. За 5 років роботи у веб-студії у мене вже був досвід вирішення подібних питань. Більш того у мене дуже добрі і довірливі відносини з директором нашої веб-студії. Тому останні пару років печатка нашої веб студії лежала у мене, щоб я мав можливість швидко і зручно робити договори, акти тощо.
Поки ми йшли в сторону кафе я зробив дзвінок по телефону. Спочатку я позвонив нашому бухгалтеру і сказав щоб вона зробила документ, характеристику, і вислала мені його по мессенджеру. Вона спитала що писати в характеристиці, я сказав – ну звісно ж що я відповідальний працівник і.т.д.:)
Після того як документ був готовий, я подзвонив своїй дружині додому. Щоб більше мотивувати дружину я одразу сказав їй важливий ключовий момент – якщо ми зараз вирішимо це питання то сьогодні ввечері я буду вдома. Я вислав їй зроблений бухгалтером документ і попросив поставити печатку і підпис нашого директора. Вона попросила вислати зразок підпису нашого директора. Звістка про те, що сьогодні ввечері я можу бути вдома, сильно мобілізувала мою дружину, і через хвилин 20 документ був готовий.
Поділитися в соц мережах
