З вчора на сьогодні я був на посту КПП. З восьмої вечора до восьмої ранку. Це у мене вже втретє.
Також сьогодні на базу тимчасово попала людина поспілкувавшись з якою одразу видно де він раніше був. Видно що людина багато часу провела у в’язниці. Я з ним дуже мало спілкувався, але його поселили в нашу кімнату і вдень я почув від нього наступні слова (я прибрав всі матерні і жаргонні слова) “надоїло це все вже, надоїло нічого не робити, надоїло лежати і плювати в стелю, хочеться вже десь пострибати, побігати. Ну розумієте лопатка, окоп”.
Я зі свого боку трохи поділився про те як був вночі був на посту. Сказав як звати того хто головний на посту. На це, цей чоловік сказав “не треба мені називати чиїсь імена, скоро люди так швидко почнуть змінюватись що і не запам’ятаєш. По скоріше вже би кудись поїхати”. Виникло відчуття що ця людина не цінує ні своє життя, ні життя інших. Це був приклад ще одного типу людей в нашій армії… Потім виявилось що ця людина хворіла на гепатит B, і нам з Елисеем довелось із хлоркою перемивати весь посуд на кухні.