В понеділок я передав Вікторії документи з якими приїхав в п’ятницю.
У вівторок ми разом почали приходити комісію. І я вперше побував в цьому особливому місці під назвою ТЦК. Може вас це здивує, але перед ним дійсно була черга:) Звичайно що далеко не всі це були добровольців, не знаю чи взагалі були вони там. Але черга була. Ну, і поспішу розвіяти перший міф – берці мені одразу не видали і в окопи не послали.
Сидячи в кабінеті ТЦК я почув вже від самих ТЦК-шників про те що контрактники мають більше свободи. Що мобілізованих дійсно можуть послати куди завгодно.
Також Вікторія дала деякі поради с приводу роботи діловодом. Сказала що комбат любить краткість і зрозумілість. Не треба грузити його зайвими питаннями. Просто потрібно прикласти всіх зусиль щоб зробити те, що він попросив.
Мені прийшло усвідомлення, те що мені потрібно це досить хороші речі, і нічим поганим тут і не пахне. По-перше мені потрібно щоб все відбулося по закону. Тобто, щоб як написали що у мене контракт на діловода, щоб так і відбулася. По-друге мені потрібно щоб я добре виконував свою відповідальність діловода, щоб у керівництва не було ніяких нарікань. Закон і відповідальність – дуже хороші речі.
Ще хотів розповісти про мого можливого напарника по учебці. Ми разом з ним проходили ці комісії. Його звати Віталій. Я був здивований коли дізнався що він останні 6 років жив за кордоном, але потім вирішив приїхати в Україну і влаштуватися в ЗСУ. Дійсно це неймовірно, в той час коли чоловіки переодягаються в жінок, намагаються плити через річку щоб втекти від мобілізації, в цей час Віталій сам приїхав. У нього є улюблена справа, якою він заробляє на життя – він працює відео оператором. Але зізнався що коли останнім часом по роботі знімав різні фєшн, плаття і інше то відчував якусь пустоту, питав себе “чим я займаюсь!?”. Тому він вирішив присвятити свою майстерність більш корисній справі. Віталій влаштувався на вакансію відеооператора в ЗСУ.
Ну що ж, я радий що у мене буде такий напарник в учебці.
Поділитися в соц мережах
