Загально у мене добрі враження від учебки. Краще ніж я очікував. Мені дуже приємно і радісно було бачити як наша армія намагається позбавлятися від всього того лайна яке нам совок залишив у спадок.
Звичайно що є велика різниця між минулим і теперішнім. Зараз йде війна. Раніше людей заганяли в армію і люди кисли і маринувались. Ніхто не розумів навіщо це потрібно. Ні курсанти, ні викладачі. Тому викладачі намагалися просто чимось зайняти курсантів. Можливо, саме тому люди й дуріли.
Зараз зовсім інша ситуація. Кожен курсант добре знає навіщо він тут. У всіх одна чітка мета. І ця мета робить всіх рівними. Більш того інструкторами і командирами роблять людей які самі були на фронті, були на нулі. Тому, те що вони викладають воно справжнє. Воно по ділу, воно по суті. Не було і запаху різних формальностей і затягів.
Вас може здивує, але ми не ходили тут жодного разу ось цим стройовим шагом, не віддавали честь. До командирів і інструкторів звертались просто – або пан, або друже. Все зайве було прибрано. Залишилось те що сприяє досягненню нашої спільної мети – вижити і перемогти.
Це схоже на те, як у затхлий вокзальний туалет увірвалося чисте і свіже повітря.
Я щиро сподіваюсь що навіть після перемоги ми зможемо залишити ось такий дух, ось таку культуру. Для цього потрібно щоб завжди залишалась чітка мета, чітке розуміння – навіщо ми це робимо, навіщо це потрібно.
Навіть після перемоги, скоріш за все росія нікуди не зникне. І буде питання часу коли вона знову нападе. Тому потрібно буде просто постійно готуватись. Покращувати навички. Зробити як в Ізраїлі, щоб кожна людина мала необхідні базові знання. Щоб геть кожен чоловік і жінка проходили ось таку місячну БЗВП.
Є цікавий факт. Є один інструктор який не був на передку. Але вже дослужився до майора. Його ніхто не любить. Ні курсанти ні інші інструктори. Він часто може почати просто орати на курсантів, ображати їх. Це ще залишки старої системи.
Також хочу поділитись про загальне навантаження. Скажу чесно, якщо ви офісний планктон, такий як я. Тобто вели сидячий спосіб життя, не робили регулярно заряду. Тоді вам буде важко. Важко але не смертельно:)
Як я вже описував у своїх минулих постах, часом було таке що я доходив до лінії коли просто нема сил. Ти ледь стоїш на ногах, а тобі ще потрібно в броніку і касці робити певні вправи.
Після початку вправ приходить певний адреналін і робити стає легше. Але після цього приходить ще більша слабкість.
Сон став стратегічного важливим ресурсом. Хочеш мати сили? Ввечері відклади все – постирушки, теревені з побратимами, соц мережі і.т.п. І просто лягай спати. Краще в 21:00. І тоді на наступний день будуть сили.
Також потрібно нормально їсти. Дають їжу три рази на день – їж три рази на день. Не крути носом.
Також відчув що є два типи втоми. Локальна – коли ти втомився сьогодні. Така втома проходить коли ти просто добре поспав. Загальна втома – коли навіть після доброго сну втома залишається. Але через пару днів і вона проходить.
Тобто періодами було важко. Важко фізично. Доводилось переборювати себе. Але. Але я бачу що змінився. В певній мірі я став іншою людиною. Я розумію що це звучить не правдоподібно. Як за місяць можна змінитись. Але така сильна насиченість, зміна атмосфери, колективу, розуміння куди ти йдеш. Це все призводить до певних внутрішніх змін.
Знайшовши підходящий момент, я підійшов до командира нашого взводу. Спитав у нього загальні поради на майбутнє. Я сказав що у мене таке враження що періодично до мене відносяться як до неадекватної людини. Спитав як це виправити. Пан Олександр сказав що нічого такого не бачив. Сказав що в певний час кожен може “затупити”. Порадив просто залишатися собою і не намагатися одягати маску.
Я пригадав часту пораду моїх друзів і близьких. Вони казали “Сергій, ти занадто близько все сприймаєш”. “Мабуть це саме той випадок” – подумав я.
Доречі, с приводу масок. Мені згадались слова командира нашої роти. Він сказав що там на передку я в бані. Тобто вже через пару днів видно – що ти за людина. Тому, він порадив нам не намагатися строїти із себе Рембо. Сказав бути такими якими ми є.
Підводячи підсумки – я щиро вдячний всім тим хто докладав зусилля щоб провести для нас це навчання. Особливо вдячний нашим інструкторам.
Поділитися в соц мережах
