Сьогодні у нас була важлива подія. Не можу сказати що вона була радісною, після багатьох годин лекцій про кримінальну відповідальність.
Сьогодні нам видали зброю. Людина яка не в темі може подумати – ух ти! Це ж так чудово, цікаво і захопливо! Але так може сказати тільки та людина яка не послухала цілого ряду лекцій про кримінальну відповідальність за втрату зброї, від 3 до 5 років тюрми.
Навіть ввічливий і культурний Сан сказав щоб ми завжди і всюди брали з собою наш АКМ, і дуже серйозно додав – “Побачу без автомата, убью с**а!”. Я розумію чому він так сказав, тому що він розуміє які нам будуть наслідки якщо ми загубимо зброю, або щось із нею зробимо.
Але такі негативні почуття були у мене тільки на початку. Потім, змирившись з тим що я буду всюди ходити зі своєю зброєю, негативні відчуття пішли.
Я подумав що це як мінімум буде новим досвідом.І правда, подумавши я зрозумів що ніколи в житті до жодної матеріальної речі у мене не було такого серйозного відношення.
У мене навіть з’явився жарт, що мій АКМ на час учебки буде моєю тимчасовою другою дружиною. Я буду постійно оберігати її, всюди з нею ходити, і навіть спати буду з нею в обнімку, в прямому сенсі цього слова.
Завтра ми підемо на спеціальні тренування. Будемо вчитися добре поводитись з нею, з нашою дорогоцінною зброєю:)